Мета роботи - аналіз сучасних підходів до обліку витрат та калькулювання собівартості ветеринарних препаратів (ВП) з метою підвищення їх економічної доступності, аналіз нормативно-правової бази і методичних підходів до формування собівартості продукції, калькуляція виробничої та повної собівартості ВП з метою обгрунтування економічної доцільності їх впровадження у виробництво, аналіз структури собівартості ВП. Здійснено аналіз сучасних підходів до ціноутворення на ЛЗ та ВП. Встановлено, що хіміко-фармацевтичні підприємства, що виробляють ЛЗ та ВП, під час обліку витрат і калькулювання собівартості застосовують різні підходи, що врешті-решт суттєво впливає на рівень цін і структуру собівартості. Здійснено калькулювання проектної собівартості трьох нових протимаститних ВП у формі крему, розчину та спрею за двома різними методиками. Проведені розрахунки підтверджують економічну доцільність впровадження ВП у виробництво. Висновки: запропоновані до впровадження у виробництво протимаститні засоби є конкурентоспроможними за ціною. Ефективне управління собівартістю ВП надасть змогу одержати конкурентні переваги на ринку та забезпечити їх економічну доступність.

Мета роботи - обгрунтування технології виготовлення ветеринарного крему зі срібла цитратом та дослідження впливу умов виготовлення на якість готового продукту. Матеріали та методи - дослідження проводили зі зразками крему, одержаними різними методами. Емульгування здійснювали за допомогою гомогенізатора Роlуtrоn SуstеmРТ 2500, Кіnеmаtіса АG (Швейцарія). Виготовлені зразки піддавали мікроскопічним та реологічним дослідженням. За допомогою реометра Rheolab QC, AntonPaar (Австрія) з використанням системи коаксіальних циліндрів C-CC27/SS установлено, що за сукупністю реологічних показників зразки крему суттєво не відрізняються і мають схожий профіль реологічної поведінки. Зразки мають низьку межу плину, розраховану за математичною моделлю Кассона, що свідчить про легке видавлювання з туби та нанесення на поверхню шкіри тварини. Найбільш стійкими до механічного впливу, виходячи зі значень в'язкості при нескінченній швидкості зсуву за Кассоном, були зразки, виготовлені за технологією повного змішування. Зразки, виготовлені за технологією інверсії фаз, мають меншу величину площі петлі гістерезису. Висновки: здійснено дослідження впливу технології виготовлення крему та швидкості емульгування на дисперсні та структурно-механічні показники, за якими встановлено, що при швидкості емульгування 5000 об/хв за технологіями повного змішування та інверсії фаз не спостерігається суттєвих змін. Досліджено вплив температури на стабільність дисперсної системи й установлено температурний інтервал, при якому рекомендовано здійснювати транспортування та фасування крему в туби.

Мета роботи - визначення оптимального інтервалу рН оригінального комбінованого ветеринарного препарату в лікарській формі спрею з метою забезпечення стабільності розчину протягом терміну зберігання. Матеріали та методи - об'єктом досліджень були зразки спрею із вмістом срібла та міді цитрату, декспантенолу та композиції допоміжних речовин. Кількісний вміст іонів срібла визначали тіоціанометрично; кількісний вміст іонів міді - відповідно до методики "Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій і видимій ділянках"; кількісне визначення декспантенолу проводили методом рідинної хроматографії; потенціометричне визначення рН - за методикою Державної фармакопеї України. У результаті проведених досліджень установлено, що в зразку з рН 5,32 спостерігається утворення осаду синього кольору й опалесценція сіруватого відтінку. З плином часу (24 години) опалесценція не зникає, а осад набуває сірого відтінку, що свідчить про деструкцію цитрату міді через підвищення рН без додавання надлишку кислоти лимонної, що призводить до утворення гідрату окису міді, а також про порушення стабільності цитрату срібла в розчині і появу частинок металевого срібла. У цих зразках кількісний вміст іонів срібла і міді в розчині не відповідає встановленим межам. Зразки з рН від 1,80 до 5,05 відповідали встановленим межам за вмістом іонів срібла, іонів міді та декспантенолу. Також не спостерігалися зміни зовнішнього вигляду розчину після корекції рН. Висновки: на підставі отриманих результатів було встановлено оптимальний інтервал рН (2,0 - 5,0) для розчину антимікробної дії під умовною назвою "Аргоцид - мідь" - препарату на основі цитратів срібла, цитрату міді і декспантенолу. Такий рівень рН дозволяє одержати стабільний препарат. Проведені дослідження будуть використані для розробки й упровадження у виробництво спрею антисептичної дії для застосування у ветеринарії.

Мастит великої рогатої худоби продовжує залишатися найбільш поширеним захворюванням молочних корів. З метою профілактики інфікування молочної залози у корів дійки вимені обробляють підходящим дезінфектантом шляхом обприскування або повного занурення в засіб. Метa роботи - обгрунтування вибору плівкоутворювача у складі спрею з цитратами міді та срібла і вплив плівкоутворювача на показники якості антисептичного засобу. Як об'єкти дослідження обрані натрію карбоксиметилцелюлоза (КМЦ), макрогол-400 та полікватерніум 10. Кількісний вміст іонів срібла визначали тіоціанометрично. Кількісний вміст іонів міді, декспантенолу, потенціометричне визначення рН та статистичну обробку результатів проводили згідно з методикою ДФУ (2.0). Дослідження показали, що використання КМЦ в концентрації 0,3 % дозволяє отримати спрей з рН 2,16 з допустимим рівнем кількісного вмісту діючих речовин, який утворює дуже тонку плівку, що не задовольняє передбачуваним характеристикам. Також проведені дослідження дозволили зробити висновок про недоцільність введення до складу комбінованого спрею макроголу-400 в кількості від 10 % до 20 %. Спреї, отримані з його використанням, при нанесенні на шкіру утворюють дуже тонку плівку, яка швидко змивається. Крім того, зразки не відповідають вимогам НТД за показником "Відносна густина". Використання полікватерніуму-10 з концентрацією 0,2 % утворює дуже тонку захисну плівку, а з концентрацією полікватерніуму-10 1 % одержують густий спрей, який висихає на шкірі, утворюючи надто щільну плівку, крім того, зразки цих серій спрею не відповідають вимогам НТД. Висновки: встановлено, що оптимальним плівкоутворювачем у складі антисептичного спрею є полікватерніум-10 у кількості 0,5 %, що дозволило одержати плівку з передбачуваними властивостями, а сам препарат відповідає вимогам проекту розробленого НТД за усіма показниками якості.